Відомі люди села

 БАБИШИН СТЕПАН ДМИТРОВИЧ

Народився 5 грудня 1918 року в селі Нове Поріччя Городоцького району Хмельницької оласті. Учасник Другої світової війни. Навчався у Київському та Львівському педінститутах.

      У 50-х на початку 70-х років минулого століття завідував Хмельницьким обласним відділом народної освіти. Досліджував і популяризовав історію освіти, міст і сіл, а також топоніміку Хмельниччини. Автор "Путівника по визначних місцях області: На допомогу юним мандрівникам по рідному краю"(1958), він зазначав: "Даний путівник ставить за миту надати допомогу юним туристам-краєзнавцям у мандрівках по рідному краю, вивчені багатств свого району, області, в ознайомленні з історичними місцями громадянської і Вітчизняної війн, з місцями перебування видатних діячів вітчизняної науки, мистецтва і літераткри, архілогічними пам'ятками, які виявлені вченими на території нашої одласті".

     З ініціативи С.Д.Бабишена обласний інститут удосконалення вчителів у 50-х роках розробив програму для збирання матеріалів з потонімики. Школам рекомендувалося використати такі джерела, як розповіді старожилів, давні акти, які зберігаються в Кам'янець-Подільському історичному архіві, матеріали і вивчення місцевої діалектної лексики і народної географічної термінології. Сотні вчителів, а разом з ними тисячі учнів включились в справжню науково-дослідницьку роботу.

Педагог, доктор педагогічних наук, професор, дослідник Поділля. Про дослід цих пошуків С.Д.Бабишин розповів у своїх працях. З 1965 року С.Д.Бабишин - доцент, професор, завідувач кафедри Івано-Франківського педінституту (1977-1988).

Уклав хрестоматію "Антология педагогической мысли Древней Руси и Русского государства 14-17 вв."(1985).Опублікував понад 300 праць.

     Помер 27 жовтня 1991 року. Похований у рідному селі.

ГАЗІН ВОЛОДИМИР ПРОКОПОВИЧ

        Народився в с.Нове Поріччя 24 серпня 1936 року. У сім’ї колгоспників.

В 1951 році закінчив із похвальною грамотою семерічку, а в 1955р. – із червоним дипломом Хотинське педучилище. По закінченню училища працював один рік в Чорниводах в школі вчителем початкових класів. 1956 році поступив в Чернівецький державний університет на історичний факультет. Закінчив  навчання  у 1961 році.Одружився та працював учителем історії та суспільствознавства на Івано-Франківщині.  У 1971 р. поступив на заочне відділення аспірантури Чернівецького університету, яку закінчив 1975 р. У 1979 р. в Ужгородському університеті захистив кандидатську дисертацію. З осені 1976 р. В.Газін почав працювати на посаді асистента кафедри всесвітньої історії Кам'янець-Подільського педінституту, пізніше (1987 р.)- доцентом, а з 2004р. – професором до останніх днів свого життя. Помер В.П.Газін 13 жовтня 2022 року.

ГРИЦИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ.

   Народився 19 лютого 1917 року в селі Нове Поріччя Городоцького району Хмельницької області.

      У 1933 році закінчив семерічку і вступив до Кам'янець-Подільського педінституту, який закінчив у 1936 році. З 1936 по 1986 рр. на педагогічній роботі. З 1940 по 1945 рр. в армії на фронтах Великої Вітчизняної війни. Фронтовими дорогами пройшов від Львова до Сталінграда через Курську, Корсунь-Шевченківську битви, бої на Дніпрі, через Румунію до Польщі. У серпні 1944 року важко поранений в боях під Варшавою.

      Офіцер-танкіст, нагороджений орденами і медалями, інвалід війни І групи. Відмінник народної освіти України, нагороджений медаллю Макаренка. З квітня 1956 року - заслужений учитель України, має особливі заслуги перед Україною.

     Перший вірш "Місто" опублікований 1932 року в журналі"Піонерія". Друкувався у фронтових, обласних та місцевих газетах. Деякі вірші надруковані в народнопоетичній збірці "З-понад Смотрича" та кілька віршів покладені на музику.

     Вийшли збірки поезій: "Вклонись Україні"-1998р., "Салют Перемоги"-1999р., "На зустріч долі"-2000р., "Межа тисячоліть"-2001р.. "Жива легенда"-2006р., "Калинові китайки"-2007р.

        Помер 14 грудня 2008 року. Похований у селі.

                                    Ф.Г.НИЧИК (1896 - 1978)

Син робітника пивоварного заводу він рано залишився напівсиротою, допомагав матері виховувати менших братів і сестер. В 12 років став робітником на броварні, після батракував, а підрісши влаштувався землекопом на будівництві залізничної колії в Городку.  У 1915 р. його забрали в царську армію. Пізніше Ничик переходить на сторону революційних солдат, воює з білогвардійцями, військами Центральної ради, Петлюрою.

В кінці 1920 року демобілізований через важке поранення повертається в рідне село, оберається членом сільради, працює першим завідуючим сільбудом, займається в Поріччі та в Городку військовою підготовкою населення.

В 1925 році Ф.Г.Ничик був відкомандирований на робітфак до Одеського інституту народної освіти для набуття знань. У 1932 роуі він успішно закінчив зоолого-біологічний факультет, а після трирічний курс аспірантури. Під керівництвом академіка-біолога Д.К.Третьякова завершив роботу над кандидатською дисертацією «Повторна регенерація очей у малюсків». Ничик автор ряду наукових статей по малакології.З 1935 по 1969 рік проводив систематичну науково-дослідницьку роботу в одному із найстаріших зоологічних  парків на Україні в Миколаєві та працював директором цього парку.

Він нагороджений урядовими медалями, почесними грамотами, приймав активну участь у пропаганді біологічних знань. Такий життєвий шлях бідняцького сина з Нового Поріччя від наймита і землекопа  до вченого.

О.Ф.Майко (1922-1979 рр.)

Народився в с. Нове Поріччя . Все своє життя він віддав створенню скульптур. Більше тридцяти скульптурних образів прикрашали музеї, художні галереї і приміщення державних установ. Ряд робіт Майка О.Ф. експонували на міжнародних виставках образотворчого мистецтва в Польщі, Угорщині, Індії. Художник немало часу віддав створенню у гіпсі і граніті образів полководців. Як гімн переможця над  німецько-фашистськими військами височить у східній частині Кишинева велетенська стела  з барельєфами солдат, офіцерів і генералів. Ця грандіозна скульптурна споруда висотою 16 метрів була останньою, передсмертною роботою нашого земляка.