Патріотична виставка: "Куємо Перемогу разом"

 Четвертий рік незламності — це не просто дата, це наш доказ світові, що українці — нація нескорених. Ми вистояли, коли здавалося, що це неможливо. Наш дух — сталь, а серця — вогонь».

За темрявою завжди наступає світло. Ми впевнено крокуємо до Перемоги, бережемо свободу і відбудуємо нашу квітучу Україну».

« Нескорені. Незламні. Вільні. З вірою в ЗСУ та Перемогу! Слава Україні!».

В цей день дякуємо ЗСУ за захист, і хочемо згадати і віддати шану усім полеглим в бою, також згадаємо у молитвах наших односельців Даця Павла та Горвата Івана, вони охороняють нас з небес.

Година спілкування: «У мові є і серце, і вуста, і є імʼя красиве - Україна»

Міжнародний день рідної мови — свято, що підкреслює значення мови як душі народу та оберегу культури. У цей день важливо наголосити на плеканні української мови, яка є кодом нації та силою, що об'єднує покоління, передаючи духовну спадщину.

Притча про Героїв Небесної Сотні

 #Притча_про_Героів_Небесноі_Сотні

У серці Києва, на Майдан Незалежності, стояли люди.

Вони були різними — молоді й старші, мрійники й батьки, студенти й лікарі…

Та всіх їх об’єднувало одне — любов до України.

Коли холод стискав руки, вони гріли одне одного вірою.

Коли страх шепотів: «Відступи», — серце відповідало: «Стою».

Бо за їхніми спинами були діти.

Бо в їхніх очах жила свобода.

І настав день, коли небо відчинилося.

Душі найсміливіших піднялися вгору — легкі, як молитва матері.

Люди назвали їх Небесна Сотня.

Бо їх було понад сотню.

Бо вони стали небом для тих, хто залишився на землі.

Кажуть, відтоді над Україною світить більше зірок.

І коли нам важко — вони схиляються нижче.

Кажуть, що ті зорі шепочуть у вітрі:

«Не бійтеся. Ми з вами. Бережіть Україну. Любіть її. Будьте гідними свободи.»

І коли настає 20 лютого — День Героїв Небесної Сотні — у серцях знову палають свічки пам’яті.

Бо світло, яке вони запалили, вже ніколи не згасне.

Чи маємо в собі стільки ж мужності — жити по правді?

День памʼяті: «Небесна Сотня: ціна свободи»

 День Героїв Небесної Сотні (20 лютого) — це день пам’яті про мужність та самопожертву учасників Революції Гідності. У цей день вшановують тих, хто віддав життя за свободу України, європейські цінності та гідність, захистивши право нашого народу бути вільним. «Герої не вмирають» — вони живуть у серцях, пам'яті та продовжують боротьбу у звитягах сучасних захисників.

Схиляємо голови в журбі та вдячності. Слава Героям Небесної Сотні!»

День памʼяті: «Небесна Сотня: ціна свободи»

Запрошуємо до огляду

Притча про синів та їх матір

Україна є не просто матір’ю — вона є серцем великого роду.

У її очах завжди світилася мудрість століть, а в руках — праця й турбота про землю, що квітла під її кроками.

Має вона трьох синів — Тризуба, Прапора та Гімн. І кожному дала дар, щоб прославляти рідний край.

Старшого, Тризуба, покликала першого.

— Ти будеш моєю силою, — сказала вона й поклала йому на чоло золоту корону з трьома промінцями. — У цих трьох променях житимуть Воля, Честь і Свобода. Поки вони світитимуть — народ стоятиме.

Корона не просто сяяла — вона зігрівала людей теплом віри. Де з’являвся Тризуб, там згадували, хто вони є і чийого кореня. Він не кричав і не воював словами — він просто стояв. І в тому стоянні була незламність.

Середнього сина, Прапора, мати одягнула в барви неба і пшениці.

— Ти будеш нагадувати людям про мир над головою й хліб на столі, — мовила вона. І коли він здіймався вгору, навіть у найтемніші дні люди підводили очі й знаходили надію.

Наймолодшому, Гімну, вона дала голос.

— Ти будеш піснею душі. Коли стане важко — заспівай. Коли буде радість — заспівай. Нехай у твоїх словах звучить любов до рідної землі.

І сталося так, що в різні часи на їхню землю приходили випробування. Але поки Тризуб стояв непохитно, Прапор майорів гордо, а Гімн лунав щиро — жінка на ім’я Україна не втрачала сили.

Бо її старший син нагадував: єдність — це не просто слово. Це коріння, що тримає дерево під час бурі.

Незламність — це не відсутність болю, а здатність вистояти.

А зв’язок поколінь — це світло, яке передається з серця в серце.

І поки у людях живуть Воля, Честь і Свобода — мати усміхається.

Бо її сини поруч.

І рідний край стоїть.

Слава Україні!